Гостиниця про Львів Світлини Львова Русский English Polska
Мапа сайту про Львів Пам'ятки Львова Туристичний маршрут містом Лева Мапа міста Світлини Львова Пошук по сайту

Лати́нський кафедра́льний собо́р
Базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії.

Архікафедра́льна бази́ліка Успі́ння Пресвято́ї Ді́ви Марі́ї або Лати́нський кафедра́льний собо́р — головний храм Львівської архідієцезії Римо-Католицької Церкви на Кафедральній площі у Львові, Україна. Пам'ятка сакральної архітектури XIVXVIII століття.

Собор збудований з кам'яних блоків міоценового літотамнієвого вапняку і вапнистого пісковику, які добувались в каменоломнях в околицях тодішнього Львова. Будівля собору трьохнефна, зального типу, з витягнутою граненою апсидою. Довжина будівлі 67 м, ширина — 23 м. Основний простір майже кубічний, але навколо собору прибудовано багато каплиць і капличок, через що загальний об'єм будівлі має складну конфігурацію. Готичну складову підкреслює високий шип даху. Дзвіниця на головному фасаді має барокове завершення і розташована асиметрично, бо другу дзвіницю недобудували. В інтер'єрі високі сніпчасті колони підтримують стрільчаті арки і склепіння з готичними нервюрами. Стіни і склепіння вкриті численними фресками.

Базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії.
Базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії.

На сьогодні латинська кафедра — пам'ятка архітектури національного значення, охоронний номер — 316/0.

Будівництво собору розпочалося 1361 (за іншими даними — 1370 році) на кошти короля Казимира Великого. На місці собору попередньо також був храм. Одні дослідники стверджують, серед них А. Стройни, що то був дерев'яний костел Найсвятішої Трійці 1344 році, що згорів у 1350 році під час нападу литовців на місто. Дослідники І. Ходиницький та І. Шараневич стверджують, що за княжих часів тут стояла одна з околичних церков східного обряду — Успіння, котру Казимир Великий розпорядився знести. Проте, не підлягає сумніву те, що храм починали будувати як костел Найсвятішої Трійці.

Таке велике будівництво, як звично у ті часи, йшло невеликими темпами — за перші вісім років завершили лише фундаменти. За первісним проектом у собору повинно було бути дві вежі — одну завершили наприкінці XIV ст., інша так і залишилася незакінченою через брак коштів. У 70-х роках XIV століття була змінена назва храму — він став собором Успіння Богородиці.

У 1404 році вроцлавський архітектор Микола Ґансечке (Ґонзаґе) закінчив вівтарну частину храму, а наступного, 1405 році, храм було освячено перемишлянським єпископом Мацієм Яніною. Статус кафедри храм отримав у 1412 році Проте, ще й пізніше велися доопрацювання та добудовування — у 1479—1481 роках собор добудовували Йоахім Ґром та Амвросій Рабиш з Вроцлава (у 1482 році встановлено перший — готичний — вівтар храму), а у 1493 році Ганс Блюхер добудовував хори зі склепіннями. У 1510 році у кафедрі встановили перший орга́н.

1 квітня 1656 року у храмі перед образом Найласкавішої Матері Божої (авторства Йозефа Шольц-Вольфовича) складав обітниці за оборону Польщі король Ян Казимир. Ця подія увійшла до польської історії як «Львівські шлюби Яна Казимира» — монарх просив у Матері Божої допомоги у боротьбі проти нападів шведів на Польщу, обіцяючи натомість полегшення життя простому люду.

Базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії.

У 1776 р. було встановлено сучасний головний вівтар, виконаний у бароковому стилі. Він прикрашений мармуровими колонами та статуями роботи Мацєя Полєйовського, що зображають святих Августина, Григорія Амвроського та Ієроніма. 

У 1917 р. на кафедрі встановили меморіальну таблицю Тадею Костюшкові з нагоди сотих роковин смерті. За совєцьких часів храм був одним із небагатьох, що можна було відвідувати, тому сюди на літургії приходили не тільки римо-католики, а й віруючі інших конфесій. Вважається, що за збереження кафедрою свого первісного призначення, а не перетворення її совєцькою владою на склад, спортивний зал тощо (така доля спіткала багато львівських храмів) потрібно завдячувати о. Рафалу (Владиславу) Кєрніцькому — в'язню ГУЛАГу та настоятеля кафедри у цей нелегкий час.

25 червня 2001 року храм відвідав Папа Римський Іван Павло II. У 2003 р. з нагоди цієї події на західній стіні храму з'явилася меморіальна таблиця українською, польською та латинською мовами. З нагоди цього візиту у 1999—2000 рр. інтер'єр кафедри було ґрунтовно реставровано українськими та польськими консерваторами пам'яток. Також було проведено відновлення пребітеріуму, великого вівтаря, захристія та каплиці св. Йосифа.

© 2003-2010, Готель «ТУРИСТ», м.Львів, вул.Коновальця 103, тел. +38(032)237-06-24, факс. +38(032)237-06-27