Гостиниця про Львів Світлини Львова Русский English Polska
Мапа сайту про Львів Пам'ятки Львова Туристичний маршрут містом Лева Мапа міста Світлини Львова Пошук по сайту


Старе місто
Старе місто.

Ансамбль історичного центру Львова чи Старе місто — територія у центральній частині міста Львова, що внесена до Світової спадщини ЮНЕСКО.

На 22-й конференції Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що відбувався у Кіото (Японія) з 30 листопада по 5 грудня 1998 року, Львів було прийнято до Світової спадщини. Комітет ЮНЕСКО подав наступні причини внесення Львова до Світової спадщини та відповідність таким критеріям ЮНЕСКО:


Домініканський собор
Домініканський собор.

Домініканський собор (сьогодні — Церква Пресвятої Євхаристії) — греко-католицька церква у центральній частині Львова, у зоні всесвітньої спадщини ЮНЕСКО; пам'ятка архітектури національного значення. До ІІ світової війни — головний собор римо-католицького монастиря ордену домініканців; у радянський період — музей історії релігії.


Пло́ща Міцке́вича
Площа Міцкевича.

Пло́ща Міцке́вича  — одна з центральних площ Львова. В плані площа Міцкевича — трикутної форми, і є південно-східним продовженням проспекту Свободи. На неї також виходять: проспект Шевченка (Академічна), вулиці Театральна, Братів Рогатинців, Валова, М. Вороного, Коперніка, а зі сходу примикає площа Галицька.


Преображенська церква
Преображенська церква.

Преображенська церква (Церква Преображення Господа Нашого Ісуса Христа) у Львові, Україна. Розташована на території центральної частини міста Львів (Галицький район, колишнє Середмістя), за адресою: вул. Краківська № 21.

Церква Преображення Господнього постала на місці колишнього костелу Найсвятішої Трійці отців Тринітаріїв, що заклали свій монастир 1703 року біля краківської брами. В 1783 році монастир закрили, а його будівлі призначили спочатку для судових установ. Наступного року за розпорядженням цісаря Йосифа ІІ в колишньому монастирі відкрили університет.


Пала́ц Пото́цьких
Палац Потоцьких.

Пала́ц Пото́цьких  – пам’ятка архітектури у Львові, що знаходиться на вулиці Коперніка, 15.

Палац був збудований у 1880 році за проектом французького архітектора Людвіга де Верні за участі польського архітектора Юліана Цибульського на місці невеликої садиби, яка належала роду Потоцьких. Будівля виконана в стилі французького класицизму, цегляна, обштукатурена, Н-подібна у плані, з розвинутим центральним ризалітом та боковими крилами. Триповерхова, з мансардами. Фасади декоровані фігурними обрамленнями вікон та рустикацією, ліпними консолями балконів та балюстрадами. Парадний вхід оформлений арочним портиком з ліпниною та іонічними колонами.


Пала́ц Любоми́рських
Палац Любомирських.

Пала́ц Любоми́рських — пам'ятка архітектури, що знаходиться у Львові на площі Ринок, 10. Класичний взірець бароко. Будівля займає наріжну ділянку на західній стороні пл. Ринок. Бічним фасадом виходить на вул. Руську, тильним - на вул. Федорова. Видовжена в плані з заходу на схід.


Лати́нський кафедра́льний собо́р
Базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії.

Архікафедра́льна бази́ліка Успі́ння Пресвято́ї Ді́ви Марі́ї або Лати́нський кафедра́льний собо́р — головний храм Львівської архідієцезії Римо-Католицької Церкви на Кафедральній площі у Львові, Україна. Пам'ятка сакральної архітектури XIVXVIII століття.

Собор збудований з кам'яних блоків міоценового літотамнієвого вапняку і вапнистого пісковику, які добувались в каменоломнях в околицях тодішнього Львова. Будівля собору трьохнефна, зального типу, з витягнутою граненою апсидою. Довжина будівлі 67 м, ширина — 23 м. Основний простір майже кубічний, але навколо собору прибудовано багато каплиць і капличок, через що загальний об'єм будівлі має складну конфігурацію. Готичну складову підкреслює високий шип даху. Дзвіниця на головному фасаді має барокове завершення і розташована асиметрично, бо другу дзвіницю недобудували. В інтер'єрі високі сніпчасті колони підтримують стрільчаті арки і склепіння з готичними нервюрами. Стіни і склепіння вкриті численними фресками.


Ко́мплекс монастиря́ та косте́лу Бернарди́нів
Костел Бернардинів.

Ко́мплекс монастиря́ та косте́лу Бернарди́нів (бернардинський кляштор) — історико-архітектурна пам'ятка, що знаходиться у Львові на площі Соборній, 3-А.

Приміщення монастиря тепер належить Центральному державному історичному архіву у Львові, а храм святого Андрія Первозванного передано Українській греко-католицькій церкві.


Капли́ця Боїмів
Каплиця Боїмів.

Капли́ця Боїмів — пам'ятка сакральної архітектури у Львові на площі Катедральній, 1.

Каплиця збудована у 1609 - 1615 роках (за іншими даними у 1606 - 1615 роках) над фамільним гробівцем родини львівських патриціїв Боїмів. Будівництво замовив і розпочав Георгій Боїм, а завершував один з його синів Павло Боїм. Каплицю було побудовано на території тогочасного міського цвинтаря поблизу Латинського собору. Всього в усипальниці було поховано 14 членів родини Боїмів.


Львівський залізничний вокзал
Залізничний вокзал.

Львівський залізничний вокзал — перший вокзал на території України, сьогодні — вокзал станції «Львів-Головний».

Вокзал відкрили разом із залізницею, тобто 4 листопада 1861 року. Цей день вважається початком історії залізниць в Україні. З 2002 року День залізничника в Україні святкується 4 листопада. У 1879 році сюди пролягла перша лінія львівського кінного трамваю, а у 1894 — перша лінія електричного.


Собор Святого Юра
Собор святого Юра.

Архикатедра́льний собо́р Свято́го Ю́ра у Львові — греко-католицький собор Галицької митрополії, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744—1762). Вважається головною святинею українських греко-католиків.

Розташований на Святоюріївській горі, за адресою: площа святого Юра № 5. Висота над рівнем моря — 321 метр.


Вірменський кафедральний собор
Вірменська церква.

Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці — пам'ятка архітектури національного значення у Львові, що належить до Світової спадщини ЮНЕСКО; єдиний храм Вірменської апостольської церкви в Західній Україні;

Вірменську церкву збудовано у другій половині XIV століття (1363—1370 роки) майстром Доре, або Дорхі та протягом століть вона була громадським і релігійним центром вірменської колонії у Львові. У 1367 році церква стала соборною: у Львові був утворений єпархіальний центр вірменів Русі та Валахії. Надалі навколо церкви склався один із найцікавіших ансамблів, до якого ввійшли дзвіниця (1571 рік, П. Красовський), палац архієпископа (XVIII століття), вірменський банк (XVII століття), монастир бенедиктинок (1682), пам'ятна колона з постаттю святого Христофора та дерев'яний вівтар з композицією «Голгофа» (XVIII століття), огорожі з брамами (XVIIXIX століття).


Високий замок
Високий замок.

Висо́кий За́мок — замок, збудований під керівництвом Галицько-Волинського князя Лева на Замковій горі у Львові.

За архівними документами і науковою літературою Високий та Низький замки у Львові виникли в часи Галицько-Волинської держави. З руських літописів і пізніших хронік XVI-XVII ст. (Альнпека, Ґруневеґа, Зиморовича) відомо, що на Замковій горі під керівництвом князя Лева Даниловича збудували укріплення. Вони були дерев'яно-земляними, як і переважна більшість руських градів. 1259 року на вимогу хана Бурундая, укріплення були розібрані, але в 1270 році відбудовані наново. (Львівський історик В.Зиморович вважав цей рік датою первісного будівництва фортифікацій на Замковій горі) У 1340 році, коли Львів вперше був захоплений Казимиром ІІІ, за словами хроніста Длуґоша, було спалено дерев'яний замок. Повторно швидкоруч відновлений замок був спалений литовцями у 1353 році.


Личаківський цвинтар
Личаківський цвинтар.

Історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар» — відоме меморіальне кладовище у Львові площею 40 га. Головний вхід на кладовище розташований на вулиці Мечникова, 33, напроти — кінець вулиці Пекарської. На цвинтарі — близько 300 тис. поховань, розташованих на 86 полях, споруджено понад 2 тисячі гробівців, встановлено на могилах близько 500 скульптур та рельєфів.

Існує з 1786 року — після того, як австрійська влада заборонила ховати людей на старих кладовищах, що розміщувалися в місті навколо церков. Кладовище призначалося для Середмістя і IV дільниці Львова. На цвинтарі ховали здебільшого заможних і видатних жителів міста.


Пала́ц Корня́кта
Палац Корнякта.

Пала́ц Корня́кта (інша назва Королівська кам'яниця, львів'яни часто називають «Італійській дворик» через наявність дворику схожого на аналогічні в Італії) — пам'ятка ренесансної архітектури, що знаходиться у Львові на площі Ринок, 6.

Купець-виноторговець, за походженням грек з острова Крит, Костянтин Корнякт отримав дворянство з рук короля Речі Посполитої Сигизмунда II Августа за свою вірну службу на посаді особистого королівського секретаря. Наступний король Стефан Баторій спеціальним декретом дозволив Корнякту спорудити на площі Ринок у Львові палац з шістьма вікнами — привілей, який у місті на Магдебурзькому праві не можна було купити за жодні гроші, тільки отримати за особливо видатні заслуги перед містом та державою. Авторами палацу, зведеного 1580 року, стали італійські архітектори Петро з Барбони та Павло Римлянин.



© 2003-2010, Готель «ТУРИСТ», м.Львів, вул.Коновальця 103, тел. +38(032)237-06-24, факс. +38(032)237-06-27